ПоЕзІя =)

Malolieto4ka

Дата: Середа, 17.09.2008, 22:19 | Сообщение # 16

Queen _LuCky_PeOpLe_

Группа: АдМиНиСтРаТор

Сообщений: 741

Репутация: 10

Статус: Offline

Нагороди:

„По заслугах”
Чи ніколи не задумувались ви,
Навіщо жити?
Навіщо ми прийшли в цей світ?
Щоб вбити,
Вбити мрії й сподівання
На щасливеє життя...
Прощання...
Ні, це все слова.
В кожному вірші чи творі
Автор пише про життя,
Про страшную смерть героя
Й безневинного дитя.
Всюди смерть, насильство, сльози,
Страшно і сказати щось.
Так, чекати треба довго,
Щоби щастя десь взялось.
Страшно, тяжко, важко жити,
Краще вмерти, не терпіти.
Є в житті такі моменти,
Хотів би бути монументом,
Просто стати і стояти
Й ні на що вже не зважати.
Ні ті крики, ні плачі,
Все тобі не до душі.
Просто страшно, страх з`їдає,
З середини роз`їдає.
Він подібний яду в дії,
Страшно жити без надії.
А із нею є ще гірше:
Нащо вірити в успішне,
Добре, лагідне життя,
Як з тобою біль твоя.
Супроводжує тебе
І твоє життя земне.
Трішке гірше життя стане,
Із знайомих хтось обмане,
Так, а болі цього й треба,
Не пустити нас на небо.
Повернути нас з небес
Від прекрасних тих чудес.
Опустити нас на землю,
До земних проблем. Даремно
Нам надіятись, чекати
І на шось ще сподіватись.
Все пройшло, нічо не зміниш,
І життя вже не заміниш,
Що одержав, те і маєш,
По заслугах получаєш.
Наробив ти справ жахливих,
Получай катів немилих.
Кажуть прийде Божий Суд,
Та здається він вже тут.